Не лише виконувати настанови дорослих, але й самим визначати правила, і навіть брати участь в управлінні школою. Але як це зробити, якщо у навчальному закладі немає навіть органу учнівського самоврядування?
Ідея таких змін серед учнів Дніпрорудненської школи “Талант” визрівала давно. А із початком участі у проєкті з’явилась і можливість це реалізувати.
Одним з перших постало питання створення у школі учнівського самоврядування (УС). Для цього потрібно було створити документ, який би регулював діяльність такої організації. А також провести вибори відповідного самоврядного органу.
«Думки про створення учнівського самоврядування були давно, але не було такого кола однодумців, з якими можна було скоординуватися. Завдяки участі у Програмі створилося УС. Тепер я можу прийти і висловити свою ідею. Її тут не критикують, а сприймають твою думку, підтримують. Ця зміна також впливає на атмосферу у школі. Ми організовуємо різні цікаві заходи, у яких беруть активну участь багато дітей»,- розповідає учениця 10 класу Поліна Дрозд.
До початку участі в програмі «Демшкола» у школі не було органу учнівського самоврядування, загальношкільні вибори не проводилися. Коли адміністрація школи планувала якийсь захід, то доводила його зміст до класних керівників. Ті ставили завдання перед учнями, і всі починали готуватися.
Траплялись і випадки, коли ані класні керівники, ані учні не розуміли до кінця, що і як потрібно зробити. Педагог-організатор планував якийсь процес, і з певною групою школярів його реалізовував. При цьому зворотного зв’язку – як і що при цьому відбувається в школі – не було. Захід провели – і забули.
Водночас, усі розуміли: в сучасних умовах цей застарілий підхід потрібно кардинально змінювати.
Як саме було досягнуто цієї зміни?
Для початку для учнів 7-11 класів провели тренінги з метою визначення лідерів: «Як спілкуватися ефективно»; «Як поєднати роз’єднані громади»; «Що таке дискусія та як взяти в ній участь». За результатами освітніх заходів створено ініціативну групу, до якої увійшли 12 учнів. Разом зі вчителями вони розробили алгоритм дій щодо проведення виборів учнівського самоврядування.
Наступним кроком було складання оголошення та оприлюднення положення про вибори та передвиборчу діяльність.
Було непросто врахувати всі нюанси процедури виборів, адже довелося прописувати всі кроки – від моменту висування кандидатур і до підрахунку голосів та оголошення результатів, адже формально таких правил в школі не існувало. Чимало дітей були налаштовані доволі скептично. Тож потрібно було показати, що все відбувається прозоро і результати виборів не прописані заздалегідь.
У процесі підготовки навіть довелося коригувати віковий ценз виборців. Коли ініціативна група ознайомила класних керівників з процедурою виборів, то трохи несподівано для багатьох класний керівник 5 класу запропонував, щоб п’ятикласники були присутніми на публічній презентації програм кандидатів, але безпосередньо участі у голосуванні не брали. Адже в силу вікових особливостей вони, як стверджують педагоги, ще не зовсім усвідомлюють свій вибір. Цю пропозицію врахували.
Право змагатися за посаду голови шкільної Ради лідерів закріпили за старшокласниками. Тож свої кандидатури висунули п’ятеро учнів 9-11 класів.
Кожен з них презентував власну програму розвитку школи, яка стосувалася учнів з 6 по 11 клас. Під час презентацій було помітно, як хвилювалися претенденти, коли доводилося відповідати на запитання: адже ніхто не міг передбачити, що саме буде цікавити учнів.
Ініціативна група розробила бюлетені та провела вибори (голосували всі учні 6-11 класів та вчителі). Два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів після переможця, автоматично отримували посади заступників.
Результати голосування були оприлюднені на сайті школи (матеріал зі шкільного сайту).
Для новоствореної Ради провели тренінги з організації роботи учнівського самоврядування. У процесі роботи учні визначали свої повноваження, ролі та обговорювали питання загальношкільної ваги, на які вони можуть вплинути. А також планували роботу на І півріччя, враховуючи пропозиції решти школярів.
Одним з найважливіших запланованих завдань була розробка статуту учнівського самоврядування. Для цього члени новоствореної Ради відібрали 5 готових документів з інших шкіл, проаналізували їх і створили власний проект статуту учнівського самоврядування.
Що вдалося втілити
Протягом року за ініціативи УС було сформовано середовище для цікавого та комфортного проведення перерв: створено танцювальні зони, майданчики для інтелектуальних ігор та відпочинку.
Практика показує, що багато учнів готові реалізовувати свої ініціативи, їм дійсно хочеться відчувати себе залученими до прийняття рішень щодо зміни шкільного середовища. Але далеко не всі ще готові брати на себе відповідальність. Саме тому наступним кроком має бути розширення кола не лише ініціаторів, але і тих, хто готовий втілювати ці ідеї у життя.
На початку навчального 2018 року за попередньо розробленою процедурою відбулися нові вибори президента Ради лідерів школи. Переможцем стала учениця 10 класу Анастасія Нікуліна (вона висувала свою кандидатуру й рік тому, однак згодом знялася з виборчих перегонів). Троє інших кандидатів, які набрали найбільше голосів, очолили різні напрямки діяльності Ради лідерів. Новій команді уже вдалося доопрацювати існуючий статутний документ школи та внести зміни у порядок проведення заходів.
«Раніше я завжди говорила, показувала, нав’язувала свою думку. Інколи мені здавалося, що всі зміни потрібні мені. З участю у програмі вирішила трішки відійти в сторону, дати простір учням самим творити, змінювати. Процес пішов повільно, але впевнено. Я задоволена роботою учнівського самоврядування. Хочу бути їм партнеркою, а не директоркою, яка наказує. Діти відкриті, вони радяться, пропонують, висловлюють незгоду… Коли я побачила, що за моєї відсутності змінили дизайн освітнього середовища для учнів початкової школи (ІІІ поверх), а також розписали маршові сходи як сходинки-підказки, зрозуміла, що процес пішов», – поділилася своїми спостереженнями Олена Здор, директорка школи.